Різдвяне послання 2013-2014
  • Втр, 01/07/2014 - 21:43
 
Христос рождається! Славімо Його!
 
«Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!». Саме такими словами численне воїнство небесне славило Бога і звіщало світові про народження Ісуса Христа.
 
Протягом усієї історії люди благої волі прагнули миру. Ми, православні християни, кожне богослужіння розпочинаємо з так званої мирної єктенії, першим закликом якої є: «В мирі Господу помолимось!». На кожному богослужінні благаємо Бога і «за мир з неба…» і «за мир усього світу…».
 
Чому турбота про мир є такою важливою для християнина?
 
Бо мир – один із найбільших ідеалів християнського життя. Мир – це виняткова внутрішня душевна потреба, яка кличе до гармонійного й досконалого ставлення християнина до Бога, до самого себе, до інших людей та до всього творіння. Наш видатний філософ Григорій Сковорода наголошував на необхідності розмірковувати про душевний мир: «Він (мир) завжди гідний нашої уваги, бо перебуває з наміреним кінцем та пристанищем усього нашого життя».
 
Мир є Божим задумом від початку створення світу. Злагодою і згодою насолоджувалися наші прародичі в Раю. Бо в душу кожної людини Господь заклав прагнення до правди і справедливості, потяг до добра, палке бажання щасливого спокійного життя. Досягнути цього можливо лише перебуваючи у мирі.
 
Мир – це один із найважливіших дарів Божих, який дає змогу жити, працювати і творити.
 
Однак після гріхопадіння люди втратили мир як непохитну, незаперечну й очевидну реальність. Коли Адам і Єва порушили Божий закон, то сталося катастрофічне руйнування ладу і гармонії в світі. Розірвалася єдність людини зі своїм Творцем. Людина втратила святість і відпала від любові Божої. У взаємини проникли недовіра, заздрість, озлобленість, егоїзм і схильність трактувати іншу людину як не рівну собі за гідністю особу. Мир і спокій перестали існувати спочатку в серці, а потім і в світі. Залишилося тільки незбориме бажання віднайти той блаженний і праведний стан миру в душі й суспільстві.
 
Та ось прийшов на землю Спаситель – і ангели заспівали: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!». Протягом свого земного служіння Син Божий неодноразово висловлювався про мир і наголошував на його величезному значенні в особистому й суспільному житті людини.
 
Звершуючи чудо зцілення від хвороби, Ісус Христос часто благословляв зціленого: «Іди з миром». Апостолам Господь велів при вході у дім бажати мешканцям миру. А коли після Свого воскресіння з мертвих з’явився перед апостолами, то Його першими словами до них були: «Мир вам!». Цим благословенням Господь дарував благодатний мир усім людям доброї волі.
 
Як бачимо, Бог хоче, щоб взаємна згода і любов панували у світі. Без злагоди не здатні жити сім’ї, без миру не зможуть існувати держави, без спокою і терпимості суспільство знищить само себе. Христос напоумляв Своїх прибічників, аби вони не лише мали мир між собою, але й піклувалися про утвердження миру серед інших людей.
 
У Нагірній проповіді Спаситель наголошує: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Цими словами Господь наш Ісус Христос навчає, що Він прийшов на землю не лише примирити людей із Творцем, але й щоб примирити людей поміж собою. Ось лише деякі висловлювання з Нового Завіту про важливість миру і згоди: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається»; «Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю»; «Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів? Ісус говорить йому: не кажу тобі – до семи, але до сімдесяти разів по сім»; «Якщо можливо i залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми»; «I нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні».
 
Кожен християнин покликаний сіяти мир і бути миротворцем. А для цього необхідно бути доброзичливим і лагідним до будь-якої людини, не принижувати ближнього і самому бути позбавленим погорди, уникати суперечок і ворожнечі, плекати в собі такі чесноти як мудрість, терплячість та любов. Кожної хвилини стояти на сторожі миру, бути готовим примирити ворогів чи недругів, ревно молитися за них, щоб Господь зробив їхні серця лагідними.
Не буває щастя в родині, де відсутній мир. Як в оселі, де ненавидять, так і в державі, що втратила мир, оселяється ворожнеча, торжествує зло і насильство, проливається кров.
 
Саме у ці дні, коли святкуємо народження Господа нашого Ісуса Христа, посилено молімося за повернення миру в наші серця, за спокій у державі, за торжество справедливості та добробут громадян України, наших братів і сестер. Примирімося з Богом та власним сумлінням, уникаймо зла, чинімо добро, збагачуймося чеснотами – саме цього чекає Господь від кожного з нас. Бо праведне життя із міцною вірою, щирою надією та жертовною любов’ю є запорукою миру в родині, громаді, Церкві, суспільстві, державі, світі.
 
Дбаймо ж, браття i сестри, щоб Новонароджений Христос став миром у духовному житті кожного з нас, щоб Господь наповнив наші серця Духом Святим і збагатив чеснотами.
 
Вітаю вас, улюблені, з Різдвом Христовим та закликаю берегти мир – і в серці, і в державі.
 
«... Браття, радуйтесь, довершуйтесь, утiшайтесь, будьте однодумнi, мирнi, – i Бог любови й миру буде з вами».
 
Христос рождається! Славімо Його!
 
 
 
Кіровоград
Різдво Христове
2013/2014 року Божого
 
+Марк,
єпископ Кіровоградський
і Голованівський
 
 
 
Категорії: 

Схожі матеріали