Різдвяне послання 2011-2012
  • Птн, 01/06/2012 - 23:38

Христос рождається!
Славімо Його!

Улюблені у Христі браття і сестри! Більше двох тисяч років минуло з того часу, коли віфлеємська зоря сповістила велику радість для всіх нас: прихід у світ Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. «Бо Немовля народилося нам - Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім'я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру», - такими словами старозавітний пророк Ісая (9:6), натхнений Духом Святим, оспівує цю благословенну ніч, коли прийшов Спаситель визволити людину від гріха, прокляття і смерті, а все творіння - від рабства тління.

Незважаючи на хори ангельські, які прославляли народження Творця світу, та зорю, що світлом своїм закликала до Нього, Світла Істинного, все ж прихід Господа відбувся непомітно для загалу. Він місцем Свого народження визначив убогу й темну печеру, а похвалою для Себе обрав вітання пастухів. Той, що «...будучи образом Божим, не вважав за захват бути рівним Богові ... принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік» (Фил. 2:6-7). Прийшов Немовлям, щоб не могутністю людину покорити, «не виглядом настрашити», а любов'ю серце її привернути до Себе. Бо Він «не буде ні суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на перехрестях голосу Його; тростини надломаної не переломить, і льону тліючого не загасить...» (Мф. 12:19-20).

Немовлям прийшов Господь у світ, щоб відкрити людині, наскільки Він любить її, Своє творіння. Як дитина горнеться до своїх батьків та радіє їх присутності, так і Господь прагне до людини і втішається її бажанню бути з Ним. Ця Божественна любов до людства чиста та непорочна, сповнена безмежної довіри, така незвідана для нас, дорослих, і так властива немовлятам, більша від материнської любові та батьківської опіки, вища від патріотизму, шляхетніша від закоханості. Вона довготерпить, милосердна, не заздрить, не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить. Ця любов ніколи не минає (1Кор. 13:4-8).
І саме така любов до ближніх та до Бога є запорукою нашого земного щастя та спасіння. Дитячі довіра, щирість та покірність - ось чесноти, які піднімають людину
до вершин досконалості духовної. «...Істино кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» - говорить Господь. «...Хто упокориться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному» (Мф. 18:3-4).

І саме дитяча чистота так бентежить кожного з нас. Перебуваючи біля немовляти ми відчуваємо, наскільки втрачена нами простота і святість, наскільки ми лукаві й обтяжені життєвими турботами, як далеко відійшли від Бога. Найголосніше ж наше сумління промовляє тоді, коли бачимо сльози дитини, її страждання від тяжких недугів чи смерть. Бо це знову і знову нам нагадує про перше гріхопадіння прабатьків, нашу особисту гріховність та безглузде бажання жити без Бога. Саме страждання дітей найвиразніше показує всю важкість падіння людства, є гірким плодом нашої гордості та зухвальства, егоїзму та маловірства. А бажання заподіяти шкоду дитині є воістину диявольським та свідчить про повну духовну смерть такої людини, її повстання супроти Бога.

І, навпаки, любов до дітей, опіка й турботи над ними, піклування за недужими та неповноправними дітьми є найкращим свідченням моральності людини, духовності суспільства. А сміх дітей якнайкраще засвідчує мир та благополуччя в державі.

І не просто так, бачачи дитя, переповнюють нас незвідані відчуття щастя, радості, миру та спокою. Бо немовля - це посланець Небес, і немає людини, котра б не бажала приголубити його, торкнутися до цього плоду чистоти й любові, а через нього - до святості й непорочності. І як найбільшу нагороду приймаємо посмішку дитини, ніби то сам Господь усміхнувся нам, відвідав нас і наповнив наше буття сенсом та довершеністю. І так хочеться нам повернутися до первозданної чистоти і святості.

Улюблені у Христі браття та сестри! У ці величні різдвяні дні всім вам зичу дитячої щирості та любові, душевної чистоти та відкритості перед Богом. Нехай Господь відвідає кожну вашу домівку, кожну родину - через усмішку немовлят, радісний щебет дітей та тиху молитву батьків - і наповнить ваші серця щастям та миром, надією та вірою, зігріє найсвятішою Своєю любов'ю. Ми ж радіймо і нічого не біймось. Усе буде добре. Ось-бо з нами - Бог!

 

Христос рождається!
Славімо Його!

Кіровоград,
Різдво Христове
2011/2012 р.

 

МАРК,
Єпископ Кіровоградський
і Голованівський

Категорії: 

Схожі матеріали