День пам’яті великомученика Георгія Переможця
  • Суб, 05/22/2010 - 21:39

6 травня 2010 р., в день пам'яті святого великомученика Георгія Переможця, на запрошення обласного благочинного прот. Юрія Ониська, єпископ Марк очолив Божественну Літургію в храмі Святителя Миколая Чудотворця м. Бобринець.

Владиці співслужили секретар єпархіального управління прот. Миколай Шутяк, компаніївський благочинний прот. Ігор Стецюк, кіровоградський благочинний свящ. Андрій Рудик, долинський благочинний свящ. Олег Оніка та інші священнослужителі. В кінці Божественної Літургії преосвященний виголосив повчальне слово, в якому відзначив великий подвиг мучеників за віру Христову та закликав вірних до щоденного їх наслідування.

Також архієрей привітав обласного благочинного прот. Юрія Ониська з днем його небесного покровителя та побажав у доброму здоров'ї многих літ життя у служінні Церкві та ближнім.

Єпископ Марк

Єпископ Марк

 

 

 

 

Святий великомученик Георгій (Юрій) Переможець народився у III столітті в Каппадокії.

Юнаком втратив батька, який загинув за Христову віру, після чого мати, яка походила з Палестини, залишивши Каппадокію, повернулася на свою батьківщину. Св. Георгій ще з молодих літ обрав для себе фах військового, і завдяки своїй порядності, сміливості та зразковому виконанню службових обов'язків імператор Діоклетіан (284-305 рр.) призначив його воєначальником вже у віці двадцяти років. Діоклетіан був талановитим світським правителем, але фанатичним прихильником культу римських богів. Поставивши собі за мету відродити в Римській імперії язичництво яке відмирало, він увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів Церкви. Перші 20 років свого правління Діоклетіан не переслідував християн, але за намовою кесаря Галерія, у 304 році видав едикт згідно з яким всі християни були приречені на катування з метою їхнього відступництва від віри. Почалися найжахливіші гоніння в історії християнської Церкви, в яких загинули тисячі християн.

Святий Георгій після смерті своєї матері переселився до Риму, щоб продовжити військову кар'єру безпосередньо при дворі імператора. Прибувши до імператорського двору, святий дуже засмутився, коли побачив, що більшість людей поклоняються ідолам. Через свою ревну любов до Христа він вирішив не приховувати своєї віри, а відверто відстоювати істину. Якось імператор, перебуваючи у місті Никомидії, зібрав своїх вельмож і радників, щоб вирішити, як вчинити з місцевими християнами. Радники, знаючи таємний задум імператора і бажаючи йому догодити, висловились за рішуче переслідування. Коли ж святий Георгій довідався, що готується початок нового злочину, він відпустив на волю всіх рабів, роздав убогим братам по вірі своє майно, а сам приготувався до духовного двобою. Через три дні імператор зібрав своїх наближених на нараду, де святий сміливо став на захист несправедливо переслідуваних братів і сестер у Христі, хоробро викривши безглузду жорстокість і звірячу несправедливість імператора. Правитель, який не хотів втрачати досвідченого воїна вирішив вмовити його зректися Христа, однак коли ж умовляння не допомогли, святого Георгія піддали тортурам. Він мужньо зносив усі випробовування і з Божої милості вистояв, залишившись неушкодженим навіть після того, як з примусу випив отруйний напій. Не зламавши християнського духу святого, імператор наказав відрубати йому голову.

За мужність і за духовну перемогу над нечестивими катами, які не зуміли примусити його до зречення віри у Христа, а також за ту чудодійну допомогу, яку він неодноразово надавав людям у небезпеці, його ще називають Переможцем. На іконах святий Георгій Переможець часто зображується на білому коні зі списом у руці, яким він вражає змія. Це символізує перемогу Христової Церкви над спокусником дияволом - «стародавнім змієм» (Одкр. 12:3; 20:2).

Категорії: 

Схожі матеріали