День пам'яті священномученика Макарія
  • Срд, 05/27/2015 - 21:33

14 травня 2015 року єпископ Кіровоградський і Голованівський Марк перебував у м. Києві, де взяв участь в соборному богослужінні з нагоди дня пам’яті священномученика Макарія, митрополита Київського і всієї Руси, мощі якого нетлінно спочивають у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі нашої столиці.

Божественну Літургію очолив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Його Святості співслужили понад тридцять архієреїв Київського Патріархату, численне духовенство м. Києва, Київської та інших єпархій нашої Церкви.

За богослужінням молилися викладачі та студенти Київської православної богословської академії, а також делегація із Франції: митрополит Паризький Мішель (Лярош) та настоятель парафії святого Серафима Саровського в Парижі протоієрей Серафим.

Під час Божественної літургії співали: Патріарший хор Володимирського собору (регент Вероніка Матвієнко), хор Київської православної богословської академії (регент диякон Юрій Мигаль) та кліросний хор Володимирського собору (регент Тетяна Солосич).

Після закінчення Літургії Предстоятель звершив молебень до священномученика Макарія перед його нетлінними і чудотворними мощами. Потім, під багаторазовий спів величання святому Макарію, Патріарх, архієреї, духовенство та парафіяни благоговійно прикладалися до мощей священномученика.

На завершення Святійший Патріарх Філарет звернувся до присутніх із Первосвятительським словом:

«Преосвященні архіпастирі, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Вітаю Вас з нашим київським святом на честь святого священномученика Макарія, митрополита Київського і всієї Руси.

Святий священномученик Макарій жив також в складний час, коли на наших землях теж гуляли окупанти – татари. І керувати Церквою в той час було важко, тим більше насувалася унія з Заходу. І тому священномученику Макарію доводилося з одного боку утверджувати православ’я у своїй пастві, а з іншого – турбуватися про свою паству, яка знаходилася в тяжких умовах.

І як він в цих умовах служив Богові? Він виконував ревно свої обов’язки. Настільки ревно виконував свої обов’язки, що не побоявся смерті для того, щоб прийти в Київ, у свій престольний град, на свою кафедру Київську і тут підтримати свою паству. Але не дійшов, бо татари вбили. Зате він сьогодні спочиває своїми мощами в кафедральному соборі міста Києва.

Святитель Макарій був суровим святителем. Суровим до гріхів, а гріхи в часи всякої небезпеки найбільше розповсюджуються, і він був тією палицею Христовою, яка утримувала і єпископів, і священиків у нормах архіпастирського і пастирського служіння. Тому він для нас не тільки молитовник перед Богом, а й приклад того, як в тяжких умовах треба служити Богові. Насамперед Богові, а не своїм власним інтересам, своєму благополуччю. А оскільки він служив Богові, то Господь і прославив його, прославив так, що мощі його нетлінними зберіг, чудеса через нього звершуються, а головне - він стоїть перед престолом Божим і молиться за свою паству.

Тому будемо дякувати Богові, що Господь посилає нам таких святителів, пам’ять про них і про їхні діла ніколи не загине до другого пришестя. І кому важко і хто не знає як у житті чинити - дивіться на священномученика Макарія. Це насамперед стосується нас, архієреїв. Як треба служити? - ось так треба, як він служив. Якщо будемо так служити як він служив, то Господь і нас прославить у Царстві Небесному, а якщо не будемо йому уподібнюватися, то будемо не пастирями, як Господь Ісус Христос каже: «А наймит тікає, бо він наймит і не турбується про овець. А Я – Господь про Себе говорить – Пастир добрий. Пастир добрий душу свою покладає за овець». І священномученик виконав в точності слова Ісуса Христа, бо поклав душу свою за паству свою, тому це для нас приклад, якому ми повинні уподібнюватися. Богові нашому слава на віки віків».

Урочисте богослужіння завершилося уставним многоліттям.

За матеріалами: cerkva.info


Схожі матеріали