Святитель Євтихій, архієпископ Константинопольський
  • Чтв, 04/18/2013 - 21:42
Святитель Євтихій, архієпископ Константинопольський (пам’ять 6/19 квітня), народився в поселенні, що носило назву «Божественне», в Фрігійській області. Його батько, Олександр, був воїном, а мати, Сінесія, була дочкою священика Ісихія. Святий Євтихій отримав первинну освіту і християнське виховання від свого діда-священика. 
 
Одного разу під час дитячої гри хлопчик написав своє ім’я з титулом Патріарха і цим як би передбачив своє майбутнє служіння. У віці 12 років він був відправлений до Константинополя для здобуття освіти. Юнак досяг успіху у вивченні наук і зрозумів, що людська мудрість – ніщо перед вченням Божественного Одкровення. Він вирішив присвятити себе чернечому життю. Святий Євтихій вступив в один з амасійських монастирів і прийняв в нім Ангельський чин. За своє строге життя він був поставлений архімандритом усіх амасійських монастирів.
 
В 552 році возведений на патріарший престіл. Це сталося так. Коли при святому благовірному царі Юстиніані (527-565) готувалося скликання V Вселенського Собору, митрополит Амасійський був хворий і відправив замість себе святого Євтихія. У Константинополі престарілий Патріарх святий Мина (536-552, пам’ять 25 серпня) побачив блаженного Євтихія і передбачив, що він буде після нього Патріархом. Після смерті святого Патріарха Мини апостол Петро явився у видінні імператорові Юстиніану і, вказавши рукою на Євтихія, сказав: «Нехай він буде поставлений вам єпископом».
 
На початку патріаршого служіння святого Євтихія був скликаний V Вселенський Собор (553), на якому отці засудили єресі, які виникли і анафемували їх. Проте через декілька років в Церкві виникла нова монофізитська єресь афтартодокетів, які вчили, що тіло Христове ще до Хресної смерті і Воскресіння було нетлінним і не зазнало страждань.
 
Святий Євтихій сміливо викрив цю єресь, але імператор Юстиніан, що сам схилився до неї, розгнівався за це на святителя. За наказом імператора воїни схопили святителя в храмі, зірвали з нього патріарше облачення і відправили в заслання в Амасійський монастир (у 565 році).
 
Святитель лагідно переносив вигнання, перебував в монастирі в пості і молитві та звершив багато чудес і зцілень.
 
Так, за його молитвою у дружини благочестивого чоловіка, Андрогіпа, яка народжувала мертвих немовлят, народилися і досягли зрілого віку два сини. Два глухонімі юнаки отримали дар мови; дві дитини, що важко хворіли, видужали. Святитель зцілив ракову хворобу на руці художника. Іншого художника святитель зцілив, помазавши його хвору руку єлеєм і створивши над нею хресне знамення. Святитель зціляв не лише тілесні, але і душевні хвороби: вигнав з дівчини біса, що не допускав її до Святого Причащання; вигнав біса з юнака, що втік з монастиря (після цього юнак повернувся у свою обитель); зцілив прокаженного-п’яницю, який, очистившись від прокази, перестав пити.
 
Під час нападу персів на Амасію і загального розорення жителів за вказівкою святителя з монастирських житниць давали зерно тим, що голодують, причому запаси зерна в обителі за його молитвами не вичерпувались.
 
Святитель Євтихій отримав від Бога дар пророцтва; так, він вказав імена двох імператорів-наступників Юстиніана – Юстина (565-578) і Тиверія (578-582).
 
Після смерті святого патріарха Іоана Схоластика святий Євтихій в 577 році повернувся на кафедру з 12-річного вигнання і знову став мудро управляти своєю паствою.
 
Через чотири з половиною роки після повернення на патріарший престіл святитель Євтихій у Фомину неділю 582 року зібрав увесь клір, і благословивши всіх, з миром відійшов до Господа.
 
Категорії: 

Схожі матеріали